Кормові і сидеральні трави: використання та переваги

Постійне, щорічне вирощування сільськогосподарських культур виснажує ґрунт і знижує його родючість. Один із способів заповнити дефіцит корисних речовин - посіяти сидерати. Рослини-сидерати активно використовуються в екологічному землеробстві, як альтернатива промисловим добривам або підживленню. З їх допомогою ґрунт збагачується азотом і мінералами, розпушується, поліпшується його мікробіологічний склад.

Головна особливість сидеральних рослин - це нарощування в короткі терміни великої маси зелені і об'ємної кореневої системи. Їх скошують або зрізують, а зелень закладають тут же в ґрунт. Перегниваючи, вона насичує ґрунт корисними речовинами, перш за все - азотом. Коріння рослин залишаються перегнивати в землі, покращуючи її структуру, підвищуючи повітря- і вологопроникність. При густому посіві сидератів пригнічується ріст бур'янів.

Види сидератів

Сьогодні налічується кілька сотень культур, які використовують як сидеральні. Розповімо про найпопулярніші з них:

Хрестоцвіті - редька олійна, гірчиця біла, сиза, суріпиця, ріпак. Ці рослини вважаються ефективніше гною. Підвищують якість будь-яких ґрунтів, але на ґрунтах з підвищеною кислотністю ростуть погано. Хрестоцвіті дуже швидко нарощують зелень, а коріння їх відмінно рихлять, структурують ґрунт. Зелень рослин цієї групи дуже ніжна, її можна навіть не закладати в землю, залишати розкладеною на грядках, де вона швидко перегниває. Взаємодіючи з компонентами ґрунту, ці сидерати вивільняють важкорозчинні фосфати і переводять сполуки в форму, яка легко засвоюється рослинами. Також відзначаються фітосанітарні властивості хрестоцвітних. Вони допомагають очищати ґрунт від шкідників і збудників захворювань. При використанні хрестоцвітних сидератів, як і будь-яких інших, дуже важливо дотримання сівозміни. Не можна висаджувати відразу після них родинні хрестоцвіті культури.
Бобові - конюшина, вика, буркун, люцерна, люпин, соя, нут, горох, еспарцет та ін. Ці рослини знаходяться в симбіозі з особливими бульбочковими бактеріями - азотфиксаторами. Вони поглинають азот з атмосфери, зберігають його і потім, по мірі перегнивання кореневої системи, збагачують ґрунт. Ще один позитивний момент бобових культур - очищення ділянки від небезпечного шкідника - нематоди. Також вони оздоровлюють ґрунт, створюють умови для корисних бактерій і черв'яків. Бобові є кращими попередниками для картоплі, томатів, перців, огірків, полуниці, баштанних культур. А ось з рослинами з того ж сімейства - горох, квасоля, сочевиця, соя та ін. - їх поєднувати не можна.
Фацелія - однорічна рослина з сімейства Водолистникових. Як сидерат використовується не так давно, але швидко стала дуже популярною. Після неї можна висаджувати абсолютно всі городні культури. Фацелія холодостійка, швидко нарощує зелень. Висівати її можна, як тільки зійде сніг. При розкладанні зелень збагачує ґрунт корисними речовинами. Коріння у фацелії потужні, розвинені. Вона розпушує важку землю, а ось легку - зміцнює. Однаково добре росте в будь-якому ґрунті, особливо корисна для кислих ґрунтів - зменшує їх рівень кислотності. Ще фацелія привертає запилювачів, вона хороший медонос. Шкідників - тлю, нематоду, дротяники - вона відлякує. Також успішно пригнічує бур'яни.
Злаки - пшениця, жито, овес, ячмінь, сорго, пирій сизий, костриця, райграс, костриця, тимофіївка тощо. Вони збільшують вміст калію, фосфору, мінеральних речовин в ґрунті, а ось азотом насичують меншою мірою. Розпушують ґрунт, ефективно пригнічують бур'яни. Злакові рослини мають досить щільну структуру, тому перегнивають повільніше. Їх ефективно використовувати як мульчу. Вони запобігають вітрову і водну ерозію ґрунтів, гарні для важких ґрунтів. Злакові сидерати є відмінними попередниками для всіх городніх культур. Не варто висівати їх тільки перед картоплею, оскільки вони привертають дротянку. А ось з нематодами, грибковими захворюваннями, кореневими гнилями вони боротися допомагають.
Гречка - може рости практично на будь-якому ґрунті, гарний медонос, збагачує ґрунт К, Р, органікою. Розгалужена коренева система цієї рослини проникає глибоко в ґрунт, розпушує його. Гречка ефективна від бур'янів і патогенних мікроорганізмів. Це відмінний попередник для плодових дерев, чагарників, полуниці.

Застосування сидератів

Щоб домогтися гарних результатів, важливо правильно вибрати сидеральні культури. Це залежить від того, яких мікроелементів не вистачає в в ґрунті в конкретному випадку. Якщо не вистачає азоту, то слід вибрати бобові. Хрестоцвіті наситять ґрунт Р і S, а також знезаразять його. Злакові добре пригнічують бур'яни. Ефективні також суміші сидератів, наприклад вико-вівсяна. Культури доповнюють одна одну, насичуючи ґрунт одночасно N і P, K. Перед посівом потрібно ознайомитися з конкретним сидератом, і потім приймати рішення про його використання.

Важливо суворо дотримуватися термінів скошування сидератів. Не можна допускати початку формування насіння, оскільки зелень в цей період стає більш грубою. У період початку цвітіння рослина набирає максимум поживних речовин, але зберігає ніжність зелені. Використовувати сидерати можна-по різному - зрізати і закладати в ґрунт або застосовувати як мульчу.

Застосовувати сидерати також можна декількома способами і в різні періоди сільськогосподарського року:

Ранньою весною сіяти сидерати слід за 3 тижні до передбачуваної посадки овочів. Адже вони повинні встигнути зійти і сформуватися. Розсаду часто висаджують на грядку, не зрізуючи сидерати. У перший час вони служать захистом від холоду. Потім вже їх зрізують і залишають на грядці мульчею.
У літній період часу сидерати вирощують на порожніх, відпочиваючих грядках, покращуючи ґрунт на них. На наступний рік цю процедуру повторюють вже на інших місцях.
Восени сидерати сіють відразу після основних культур. Вони не вимагають обов'язкового скошування. Після морозу вони загинуть і перегниють під снігом.

Сидерація - заняття досить трудомістке. Використовувати хімічні добрива й підгодівлі в рази простіше. Але додаткову користь, яка виходить від використання рослин-сидератів, важко переоцінити. У нашому інтернет-магазині великий вибір насіння сидеральних культур.