Осінні квіти для дачі – айстрові

Зміст статті:

Айстри (цвітіння липень-жовтень)

Ви здивуєтеся, але квіти, які ми звикли називати «айстрами», айстрами насправді не є. Принаймні за ботанічною класифікацією. Це садові айстри (Callistephus), які не належать до ботанічного роду айстра, хоча і є їхніми родичами – належать до родини айстрові. Латинська назва роду Callistephus походить від грецьких слів «найпрекрасніша» і «корона». Єдиний вид цього роду – калістефус китайський в Китаї вирощується уже понад 2 тисячоліття, а до Європи прибув лише на початку XVIII ст.

Як вирощувати айстри

Айстри добре ростуть на світлих сонячних місцях, але витримують і напівтінь. Рослина морозостійка, відмінно почуває себе до -3°С. Найкрасивіше садові айстри виглядають за вирощування при помірній температурі й вологості. Найкраще рослина себе почуває на легких, родючих ґрунтах з нейтральною кислотністю. За сухої погоди потребує рясного поливу, водночас садові айстри чутливі до надлишкової вологи і геть не переносять сирості і високих ґрунтових вод. Розмножують айстри насінням. У відкритий ґрунт айстри сіють восени й навесні, а в закритий – з середини березня.

Розсаду у відкритий ґрунт пересаджують в кінці весни або ж на початку літа. Слід бути уважними, щоб не надто сильно згинати корені рослини і не засипати ростову бруньку. Високі і розлогі сорти садять на відстані до 40 см, середньорослі — до 25 см, карликові можна садити на відстані 10-15 см. Після посадки землю обов’язково треба дещо ущільнити, а сирий ґрунт навколо присипати сухим. Догляд звичайний — своєчасний полив, прополка й розпушування ґрунту. Насіння зберігає схожість до 3 років.

Ми рекомендуємо: Дуже красиво і органічно на ділянці виглядатимуть суміші айстр одного сорту, але з різним забарвленням. Наприклад, суміш насіння айстри Дюшес, яка буває від фіолетового до світло-жовтого кольорів, або суміш насіння айстри Помпон, яка не тільки буває різних кольорів, а й дивує різними кольорами на одній квітці.

Хризантеми (цвітіння червень-вересень )

Хризантема – ще один представник ботанічного роду айстрові. Її цінують за різнобарвність і легкість у вирощуванні. Назва «хризантема» пішла від грецьких слів «золото» і «квітка». Родом ця квітка знову ж таки з Китаю, де на 1630 рік було зареєстровано близько 500 сортів. Китайці, великі поціновувачі народної медицини з усього, що під руку потрапить, виготовляли з хризантеми ліки від різноманітних хвороб: від головного болю до алкоголізму. А в Японії хризантема взагалі стала імператорським символом: хризантема зображена на печатці імператора Японії, а сам інститут монархії там називається хризантемовим троном. Зараз у світі нараховують понад 20 тис. сортів хризантем.

Як вирощувати хризантеми

Садовим хризантемам підійде сонячна ділянка, яка добре прогрівається і захищена від протягів. Високі ґрунтові води згубні для хризантем, тому ділянку потрібно вибирати якомога вищу. Хризантеми віддають перевагу багатим органікою суглинистим ґрунтам з нейтральною реакцією. Органічні добрива під хризантеми краще внести якомога раніше, з осені, – у вигляді компосту, перегною або торфу. Догляд за хризантемами це полив, підживлення і прищипування. Прищипують рослину, коли її довжина становить 20-25 см, залишаючи 5-6 листків знизу. Прищипувати можна руками або ж ножицями. Молоді рослини потребують багато вологи, тож в цей період полив має бути рясним. Однорічні види розмножують насінням, яке висівають у квітні на розсаду в ящики або в травні у відкритий ґрунт. Сходи з'являються за 5-15 днів. Розсаду висаджують з відстанню від 20 до 30 см між рослинами. Багаторічні види хризантем можна розмножувати насінням й розділенням куща. При цьому саджати або пересаджувати хризантеми слід навесні, коли відступає загроза заморозків, або ж (ідеальний варіант) на початку літа.

Ми рекомендуємо. Хризантема Травнева королева – багаторічна рослина із білими квітками, що нагадують квітки ромашки. Попри назву, цвіте з червня по вересень (Увага! Цвіте лише на другий рік). Суміш насіння хризантеми сорту Фанфари – м’які пастельні тони цієї квітки милуватимуть око з липня по вересень.

Жоржини (цвітіння з липня по жовтень)

Чи не найяскравіший представник осінніх квітів – жоржина. Рослина вирізняється великими квітками і різноманіттям кольорів і форм.

Батьківщина жоржини – Мексика, де її бульби вирощувалися як продовольча культура. Однак після іспанського завоювання ця традиція була зруйнована. Крім того, ацтеки використовували жоржину як лікарську рослину, намагаючись лікувати за її допомоги епілепсію, а також як… водогін, використовуючи для цього пусті стебла рослини.

Як вирощувати жоржини

Жоржина найкраще росте на добре освітлених місцях, захищених від протягів, але водночас з гарною циркуляцією повітря. Світло на ділянці вдень має бути не менше шести годин. До ґрунту жоржини невибагливі, але найкраще для них це багатий органікою жирний суглинок. Втім, можна обійтися і добре удобреним піщаним ґрунтом. Жоржини не люблять низин і болотяних місцин. Ділянку під них скопують з осені, щоб на весні знову її перекопати. Восени, після закінчення цвітіння, слід обережно викопати бульби, видалити з них травмовані і мертві частини, і, після просушування у добре вентильованому приміщенні, відправити на зберігання до весни. Оптимальна температура зберігання 3-7°С. Розмножують жоржини крім насіннєвого способу черешками, розділенням кореневої бульби, іноді (рідко) щепленням.

Ми рекомендуємо. Суміш насіння жоржини сорту Гігант ідеально виглядає у щільних посадках і радуватиме вас різнобарвними кольорами – від білого до червоного.