Вирощування фрітіларії або ж рябчика: секрети цвітіння, де і коли посадити

Вирощування фрітіларії або ж рябчика Зміст статті:

Більшість видів рослин роду фрітіларія (рябчик) мають доволі простецький вигляд і мало цікавлять садівників. Однак зустрічаються сорти і види, які цікаво і самостійно виростити в саду, і не соромно сусідам показати. Водночас рябчики (особливо великі сорти) доволі норовливі рослини, і домогтися цвітіння від них часом буває непросто. Тож у цій статі ми розповімо про популярні сорти фрітіларії, як їх вирощувати, і, найголовніше, – як отримати стабільне цвітіння.

Українська назва фрітіларії – рябчик. У дикій природі на наших теренах росте 8 видів рябчика. І, скоріше за все, ви на них навіть не звертали увагу на полі. Особливий інтерес садівників викликають великі різновиди і сорти, такі як фрітіларія імператорська (Fritillaria imperialis), фрітіларія рубра (Fritillaria rubra), фрітіларія лютея (Fritillaria lutea) і подібні, що вирізняються своїми високими, до метра довжиною, квітконосами та яскравим віночком з помаранчевими, червоними або жовтими квітами, які нагадують корони і прикрашають сад у квітні-травні (а деякі сорти і в березні). Власне, у статті здебільшого йтиметься про вирощування саме цих сортів.

Де посадити фрітіларію

Перше і головне правило при посадці фрітіларії – обирайте добре освітлену і теплу місцину. За недостатнього освітлення квітконоси будуть вигинатися у бік найбільшого сонця, а це частково зруйнує декоративний ефект від високого прямого стебла з короною на ньому. Тепло також дуже важливе для цвітіння і розмноження рябчика.

Друге правило спільне для всіх цибулинних рослин: хороший дренаж. Не саджайте фрітіларію в низинах, де накопичується вода. Це призводить до більшої вразливості рослини перед хворобами, які спричиняють загнивання цибулини, і, опосередковано, перед шкідниками.

Обов’язково забезпечте достатню кількість поживних речовин. Як показує практика, цибулина фрітіларії з магазину може зацвісти і на бідних поживними речовинами глинистих ґрунтах, оскільки до цього її вирощували в правильних умовах. Але на другий рік її цвітіння залежить повністю від вас – забезпечити регулярне щорічне цвітіння може лише родючий ґрунт, підтримка добривами і в деяких випадках викопування цибулин.

Фрітіларія, крім естетичного аспекту на клумбі, має ще й певну практичну користь. Багато хто помічав, що через специфічний запах рослини відлякують кротів і мишей, що може бути корисним для тих, хто прагне захистити інші цибулинні квіти від цих шкідників. Кроти і миші обходять її стороною, вочевидь, навчені гірким досвідом поколінь, що спроба схарчити цибулину фрітіларії може бути останньою трапезою в їхньому житті. Адже більшість рослин цього роду отруйні через наявність алкалоїдів, які впливають на роботу серця.

Посадка фрітіларії

Фото фрітіларії Цибулини заглиблюють в ґрунт на 20-25 см. На дно лунки слід насипати пісок. Лунку бажано засипати компостом або перемішаними з землею міндобривами, адже фрітіларія дуже вимоглива до поживних речовин. Найкращий сезон для посадки цибулин – осінь. Можлива посадка навесні і влітку. За останніх двох варіантів зважайте, що рослина просто не встигне дати квіти у сезоні.

Перед посадкою добре полийте посадкову лунку. Після посадки цибулини обережно ущільніть землю і полийте ще раз.

Полив

Фрітіларії потрібен нечастий полив – раз на тиждень не холодною (!) водою. Це за умови відсутності дощів.

Захист від хвороб і шкідників

Фрітіларії чутливі до таких грибкових хвороб, як цибулині гнилі, плямистість листя, іржа, а також до деяких вірусних захворювань. Проти грибкових хвороб застосовуємо профілактичні обприскування рано навесні і після цвітіння. Обираємо фунгіциди з широким спектром дії. Наприклад, Хорус добре підходить для ранньовесняного обприскування, оскільки працює навіть при температурі +5 ºС. Щодо вірусів, то просто сподіваємося, що вони оминуть рослину стороною, а також обробляємо рослину інсектицидами, бо шкідливі комахи і є основним переносником вірусних захворювань рослин. Найбільш надокучливий шкідник на фрітіларіях – попелиця. Якщо поселиться на бутонах, може попсувати зовнішній вигляд квіток ще до того, як вони розквітнуть. Тож або збираємо попелицю вручну, або застосовуємо інсектициди від попелиці.

Чи потрібно викопувати фрітіларію

За спостереженням багатьох садівників, викопування фрітіларії після відцвітання сприяє цвітінню в наступному сезоні. Необхідність викопування залежить від погоди. Якщо травень і червень були відносно прохолодними і дощовими, слід дочекатися, поки у рослини всохне листя, потім потрібно викопати цибулину, помістити її в тепле сухе місце (наприклад, на горищі під самим дахом). Коли у цибулин почнуть відростати корінці, восени чи наприкінці літа слід посадити цибулину знову.

Якщо ж літо було спекотним, рябчики не викопують. На зиму фрітіларії теж залишають в землі.

Добрива для фрітіларії

За недостатнього підживлення цибулини фрітіларії погано розмножуються, повільно набирають розмір і рідко цвітуть. Підживлення проводять рано навесні, після початку цвітіння і після відцвітання. Удобрення також довше зберігає квітки живими. Обирайте добрива з високим вмістом калію. Хорошим вибором для підживлення фрітіларії буде Поліфоска, яка містить NPK у пропорції 6:20:30.

Розмноження фрітіларії

За правильного догляду, ви можете отримати цілу поляну квітучих фрітіларій Види рябчиків з дрібними цибулинами можна розмножувати насінням. Насіння слід висівати у відкритий ґрунт відразу після отримання з квіток або восени. Не забувайте поливати його і не зважайте на приморозки, насіння їх переживе і проросте наступної весни.